While I love good exploration focused metroidvania titles and Timespinner is one of them, I have not played it until now, more than 5 years since it was released. I don’t even remember what made me doubt it’s worth playing. Maybe reviews that mentioned really poor writing (which turned out to be true, as I’ll cover later). Maybe the amount of metroidvania titles that started going into hard combat focus and all of the still popular “souls-like” elements, something I usually dislike, and I didn’t trust this game to not go that way. Either way, it wasn’t until after the sequel to this game was announced that I’ve decided to give it another look. And wasn’t until I heard someone describe it as “indie Castlevania: Order of Ecclesia” that I got really curious. Either way, I’m glad that I did.
Радий: Timespinner
Хоча мені подобаються metroidvania ігри з акцентом на дослідження, до яких Timespinner і відноситься, я пройшов її лише зараз, через 5 років після її виходу. Навіть не пам’ятаю, чому я її проігнорував на момент виходу. Можливо кількість відгуків, які казали про поганий сценарій (що дійсно є проблемою і я про це напишу). Можливо те, що тоді дуже велика кількість metroidvania ігор почали намагатись стати “складними” і вставляти якомога більше “souls-подібних” механік. Я це не люблю і може хвилювався, що ця гра теж так зробить. В будь-якому випадку, лише тепер, коли анонсували продовження гри, я вирішив цю гру пройти. І лише після того, як її мені описали як “інді Castlevania: Order of Ecclesia”, що мене і зацікавило. Радий, що спробував.
Happy about: Hi-Fi Rush
Hi-Fi Rush is a curious attempt at mixing a hack and slash action adventure in the style of Devil May Cry with a rhythm game. It was surprise released at the start of 2023 by Tango Gameworks, with the game project being directed by the same director, who previously managed the wonderful The Evil Within 2. And while I love the game’s style and energy, they are the main reason I’ve enjoyed it. Often in spite of the gameplay, not because of it.
Радий: Hi-Fi Rush
Hi-Fi Rush – це дуже цікава спроба змішати hack and slash action adventure в стилі Devil May Cry з ритм грою. Tango Gameworks несподівано випустили гру на початку 2023-го, і проектом керувала та ж людина, яка також відповідала за чудовий The Evil Within 2. І хоча мені подобається настрій та стиль цієї гри, я пройшов її майже лише заради них, а не заради ґеймплею, який мені не дуже сподобався.
O tempora: Final Fantasy VIII – Remastered
O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.
Of the original 9 Final Fantasy games, the “pre-voice acting” era, the “proper overworld” era, Final Fantasy II tends to be most disliked and Final Fantasy VIII most divisive. Pixel Remaster fixes a lot of issues of FF II and in that form, I’d say the game can be worth playing. But there is no version of FF VIII that could fix its countless issues. This is a game I respect and adore a lot. It’s a game I want to love. A game that I’ve completed a few times before, both on PS1 and with the older PC port the Remastered version is based on. But it is ultimately a game that I just do not enjoy playing.
О часи: Final Fantasy VIII – Remastered
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
З перших 9 частин Final Fantasy, з ери “перед озвученими персонажами”, ери “повноцінної мапи світу“, Final Fantasy II зазвичай люблять найменше, а Final Fantasy VIII або обожнюють, або ненавидять. Pixel Remaster виправив більшість проблем FF II і в новій версії в нього навіть може бути варто пограти. Але для FF VIII не існує версії гри, яка б виправляла всі її проблемні сторони. Я дуже поважаю цю гру. Дуже хотів би любити цю гру. Я проходив її вже декілька разів раніше, як на PS1, так і на старому ПК порті, на якому основана нова Remastered версія. Та проходити її мені не подобається.
Quick thoughts on: House Flipper 2
I rarely, if ever, play any types of “simulator” games, but after playing the PowerWash Simulator at the end of 2022, I got curious about checking out House Flipper 2 at the end of 2023. I’ve seen lots of positive buzz around the first game and saw how it plays in general, so I knew what I was going into. And it’s… fine, I guess? Not that entertaining for someone who doesn’t love the simulation of jobs games and not as mindlessly fun as PowerWash Simulator. But it’s alright.
Кілька думок про: House Flipper 2
Я майже ніколи не граю в різні “симулятори”, але після проходження PowerWash Simulator в кінці позаминулого року, мене зацікавив House Flipper 2 під кінець минулого. Я бачив багато позитивних відгуків про першу гру і бачив, як вона в цілому працює, тому приблизно розумів про що буде гра. Яка виявилась… норм, мабуть? Для мене, кому всі ці симулятори роботи не подобаються, воно було не сильно захоплююче і не таке веселе як PowerWash Simulator. Але непогано.
Happy about: Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name
Weird how I seem to be playing Like a Dragon games more often than I’ve ever played the typical Ubisoft games, but the burnout is far less noticeable… Seriously, though, RGG Studio has been putting out games set in this universe not just annually lately, but often with several games coming out the same year. And in situations like with this game, I’m not sure if there was the point. Not that I disliked Like a Dragon Gaiden, quite the opposite, but it does feel almost unnecessary at points…
Read more“Happy about: Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name”
Радий: Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name
Дивно, що я ігри серії Like a Dragon проходжу частіше ніж типові проекти Ubisoft, але втомлююсь я від них набагато менше… Але без жартів – RGG Studio вирішили випускати ці проекти майже кожен рік, а інколи (як цього року) навіть по декілька ігор за рік. Та у випадках, як з цією конкретною грою, я не певен навіщо вони це роблять. Тобто, Like a Dragon Gaiden мені сподобався, але інколи ця гра здається абсолютно не потрібною для серії, хоча б сюжетно…
Read more“Радий: Like a Dragon Gaiden: The Man Who Erased His Name”