Second year in a row I’m writing about videogame music while Russian genocidal invasion of Ukraine is going on. And this year selection is going to be even more bare than the last year, unfortunately.
Tag: chrono trigger
Вільні нотації про: Музику в іграх 2022
Другий рік підряд я пишу про музику у відеоіграх під час повноцінного вторгнення Росії в Україну. І цього разу вибірка саундтреків буде, на жаль, навіть меншою.
O tempora: Chrono Trigger (the PC port)
O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.
Chrono Trigger doesn’t need an introduction. If you’ve ever been interested in jRPGs, you’ve heard of it. If you’re not interested in jRPGs, I’m sure you are aware of it anyway. It is often called to be one of the greatest videogames of all time and, in my opinion, that title is rightfully deserved. And while I will continue on talking about what makes the game so great, I’ll spoil it right away – absolutely worth playing, fantastic soundtrack, great characters, exciting story, 10 out of 10 would time travel again.
But there’s a catch. For whatever reason, ever since its original release in 1995 on SNES, it has never gotten a re-release that a game of this greatness truly deserves. And this current PC port, despite numerous updates that fixed most game breaking issues, remains a rather poor, yet somehow the only, way to get and play the game nowadays.
О часи: Chrono Trigger (порт на ПК)
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Chrono Trigger представляти не треба. Якщо вас хоч трохи цікавлять jRPGs, ви точно про неї чули. Якщо ні, ви все одно скоріш за все про неї знаєте. Гру часто називають однією з найкращих в історії і вона цього абсолютно точно заслуговує. І хоча я далі буду розповідати що в ній такого класного, одразу можу сказати, що пройти її обов’язково треба. Захоплююча історія, класний ґеймплей, фантастичний саундтрек, чудові персонажі, 10 з 10, готовий залюбки відправлюсь у подорож крізь час знову.
Але все не так просто. З якихось дивних причин, лише оригінальний реліз на SNES в 1995-ому був без проблем і дивних рішень, а всі перевидання з тих пір викликають питання. Порт на ПК, який я і пройшов, хоча і працює краще ніж коли він лише вийшов, але все одно поганий. Але інших варіантів у вас для проходження гри може і не бути.
Gamer talk on game design: Magic of the overworld maps
I recently completed Wasteland 2 Director’s Cut and had a blast with it. But with the recent Fallout: New Vegas DRM-free re-release on GOG it made me think about something that felt missing from quite a few RPGs of recent years, something that was so common in both jRPGs and cRPGs that it was arguably one of the minor defining features of the genre – the overworld map.
Read more“Gamer talk on game design: Magic of the overworld maps”
Геймдизайн глазами геймера: Волшебство карт игрового мира
Я недавно прошел Wasteland 2 Director’s Cut с невероятным удовольствием. Но выход Fallout: New Vegas без DRM на GOG напомнил мне кое о чем. О чем-то, чего мне не хватало во многих jRPG и компьютерных RPG последних лет. Чем-то, что было настолько повсеместно в жанре раньше, что это можно было считать одной из второстепенных определительных черт жанра – картах мира по которым можно путешествовать.
Read more“Геймдизайн глазами геймера: Волшебство карт игрового мира”
Mass Effect: Chrono connection
Before someone thinks that this post will contain something like “OMG BioWare ripped-off Chrono trigger!11!”, “I like macaroni!” or “Jim Sterling has green skin!” or something equally stupid i want to clarify that the connection between games is actually pretty minor. Yes, this means that post is obviously boring, you can leave now. Ok, so if anyone is still interested in hearing me out, read on. The post will contain spoilers for both Mass Effect 2 and Chrono Trigger, so be warned.
Mass Effect: Chrono связи
Связь между “классическими” или “западными” РПГ и их японскими собратьями всегда была немного странной. Японские РПГ появились как попытка “создать свой wizardry” но быстро переросли этот порыв. И в итоге стали символом очень насыщенного сюжета с большим количеством персонажей, но условностью свободы действий и линейным прохождением. Почти полной противоположностью тому, как привыкли воспринимать западные РПГ – свобода действий, тысячи вариаций, возможность развить персонажа “смертельно неправильно” и более ненавязчивая, пускай и хорошая, сюжетная линия. В итоге, жанры разделились даже по платформам – джРПГ заняли консоли, а классические РПГ ПК. И как часто бывает с таким разделением, многие стали игнорировать тот факт, что и одному и второму жанру было всегда чему поучиться у собрата.