FPS – Klardendum

O tempora: Star Wars: Dark Forces Remaster

10/04/2024 10/04/2024

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

While I’ve played every other entry in the Jedi Knight series of games, the very first entry has eluded me for years. No one I knew talked much about it in the 90s, as prior to the sequel we didn’t hear about it and after the sequel was out we were more interested in it and the expansion that followed. While in the 00s, after Jedi Outcast was out, I got interested in revisiting the earlier games, but they were very hard to launch on the hardware I had at that time. When Dark Forces was re-released on GOG in a playable state, I… didn’t care, to be honest. And only recently, when the fantastic fan made Force Engine was made available decided to give it a go, before abandoning it about half-way through.

Now that an official Remaster is out, made by NightDive who rarely disappoint, I decided to give it another chance. And I almost wish I didn’t. As for how important this game is in terms of historic value, it’s also one of the most frustrating classic FPS titles I’ve played in years.

О часи: Star Wars: Dark Forces Remaster

10/04/2024 10/04/2024

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Я грав в усі частини серії Jedi Knight окрім найпершої. Ніхто з моїх знайомих в 90-их про цю гру не говорив, бо до її продовжень про неї могли і не знати, а після виходу сіквелу і доповнення до нього, їх цікавили лише вони. Ну а в 00-их, коли я вже пограв в Jedi Outcast, я хотів також пограти і в перші частини серії, але вони на моєму ПК не запускались. Коли Dark Forces нарешті вийшов на GOG, мені, якщо чесно, було вже не сильно цікаво. І лише нещодавно після виходу чудового рушія Force Engine від фанатів на якому можна запустити гру з покращеннями, я пограв в неї… і закинув десь на половині.

Але тепер вийшов офіційний ремастер від NightDive, які майже ніколи не розчаровують. Тому я дав грі ще один шанс. І краще б не давав. Бо хоча цей проект і залишається історично важливим, це одна з найбільш дратуючих класичних FPS, в які я за багато років грав.

Disapprove: Homefront and Homefront: The Revolution

20/02/2024 20/02/2024

There’s something fascinating about seeing two attempts at creating a game franchise fail so miserably as it happened with Homefront. I can understand why the publishers thought there was potential here – a franchise of FPS titles built around an idea of war happening on US soil. It could be provocative and novel and independently of quality of the end product guarantee to cause at least some uproar and publicity, positive or not. And its not like the attempts were the same, they tried approaching the same basic idea from rather different perspectives. Yet, both of them are very much not good and not worth playing at all.

Розчарування: Homefront та Homefront: The Revolution

20/02/2024 22/02/2024

Дуже цікаво спостерігати, як ігрова серія намагається народитись двічі, і обидва рази провалюється. Саме це і відбулось з Homefront. Розумію, чому видавці бачили в цій ідеї потенціал – серія FPS ігор, яка побудована на тому, що США захопили і війна відбувається на їх землі. Звучить настільки зухвало, що навіть не важливо чи самі ігри будуть якісними чи ні, вони все одно отримають багато уваги, навіть якщо увага буде негативною. Цікаво і те, що дві спроби були дуже різними в своїх спробах передати одну й ту ж саму ідею. Але, на жаль, не дивлячись на цікавість всіх цих деталей, самі ігри виявились не дуже цікавими.

Happy about: RoboCop: Rogue City

09/12/2023 09/12/2023

Several years ago I’ve played Terminator: Resistance, which was a really neat mid-budget title from Teyon that managed to feel more fun in many ways than the big budget titles it borrowed ideas from. Additionally, it was also neat to see the studio try to capture the mood of the first two movies and find a way to make a game that made sense in the universe. Well, this time they are doing exactly the same thing with RoboCop. And while I don’t think it works as well as it did for Terminator, it’s still a very enjoyable simple game.

Радий: RoboCop: Rogue City

09/12/2023 09/12/2023

Декілька років назад я пройшов Terminator: Resistance, який виявився несподівано прикольним проектом середнього бюджету від студії Teyon, який місцями був кращим за більш дорогі ігри, механіки з яких він брав. Плюс, розробники спробували відтворити атмосферу перших двох фільмів і зробили світ, який відповідав очікуванням для фанів серії. І тепер вони роблять абсолютно теж саме з RoboCop. Що, на мою думку, працює гірше ніж з Термінатором, але гра все одно вийшла прикольна.

Read more“Радий: RoboCop: Rogue City”

Happy about: Ion Fury: Aftershock

08/11/2023 08/11/2023

Four years ago Ion Fury became the first new commercial product in about 20 years to utilize the Build engine, best known for being used in Duke Nukem 3D, Blood and Shadow Warrior. The experience of playing the game was kinda neat, but also slightly confusing as while it was truly a classic FPS down to its engine, it also felt like a somewhat pointless exercise that didn’t really enhance the experience. Though the biggest issues of the title, as I’ve felt, were somewhat uninspired enemies and weapons and its extremely long length without as much variety in terms of levels. Aftershock is a new expansion for the game that addresses some of those flaws and leads to a result that, in my opinion, is superior to the main game itself.

Радий: Ion Fury: Aftershock

08/11/2023 29/11/2023

Чотири роки тому Ion Fury стала першою комерційно випущеною грою за 20 років, яка використовувала рушій Build, відомий завдяки проектам Duke Nukem 3D, Blood та Shadow Warrior. Грати в ту гру було в цілому прикольно, але трохи дивно. Бо хоча ця FPS і була класичною в повному сенсі, навіть технічному, використання цього старого рушія не робило гру краще. Але найбільшими проблемами гри були доволі прості в дизайні вороги та зброя і особливо занадто довгі рівні, які при цьому сприймались достатньо схожими. Нове доповнення Aftershock намагається виправити деякі з цих проблем, в результаті чого грати мені в нього було приємніше, ніж в основну кампанію гри.

Read more“Радий: Ion Fury: Aftershock”

Ugly duckling: Tribes: Vengeance

02/09/2023 02/09/2023

There’s just nothing quite like Tribes. A huge sci-fi universe Dynamix created long ago and explored through their mech simulator games, strategies and fast paced multiplayer-only FPS titles definitely has interesting story and ideas to it, even if not exactly novel. But it wasn’t the story that made Tribes be as exciting and incredible as it is… I mean, they are those “multiplayer-only FPS titles” mentioned before, there’s not a much story needed for those to be good. Far future, different Tribes of people with jetpacks locked in an eternal conflict that, for whatever reason uses the typical classic FPS rules of “capture the flag” to win over each other – that’s all you need to know. The rest is speed, inertia, skiing over the ground and using projectile-based weaponry across gigantic levels to somehow snipe enemies flying through the air.

And yet, somehow, Tribes: Vengeance exists – a singleplayer first game with really heavy emphasis on story. Made by Irrational Games, fresh off their success with System Shock 2 and Freedom Fighters and soon to get even more love with SWAT 4 and then, of course, BioShock. And this game, for whatever reason, was very quickly dropped by the publisher Vivendi Universal Games and was all but forgotten.

Гидке каченя: Tribes: Vengeance

02/09/2023 29/11/2023

Шкода, але нічого схожого на Tribes не існує. Цей величезний фантастичний всесвіт був створений дуже давно командою Dynamix для їх меха симуляторів, але потім з’явився і в стратегіях і неймовірно швидких (і зроблених лише для мультиплеєру) FPS. І історія цього всесвіту, хоча і не несподівана, але все одно непогана. Та не заради історії люди грали в Tribes, бо для цих мультиплеєрних FPS не треба було вигадувати сюжети, щоб в них було весело грати. Але зав’язка була – далеке майбутнє, різні Плем’я (з назви) людей знаходяться в постійному конфлікті на різних планетах і використовують джетпаки щоб вирішувати свої проблеми через те, що по факту співпадає з типовими мультиплеєрними режимами типу захвату прапору. Все інше що вам треба знати, це – високі швидкості, інерція, катання по землі та використання зброї, з якою вам треба розраховувати траєкторію польоту снаряду, щоб збити ворогів в повітрі десь з іншого кінця величезної мапи.

Але є виключення – Tribes: Vengeance. Гра про сюжет від Irrational Games, які тільки нещодавно випустили System Shock 2 та Freedom Fighters, а скоро після цього зроблять SWAT 4 та BioShock. Гра, яку чомусь видавець Vivendi Universal Games майже одразу перестав підтримувати і яку майже всі забули.