When I see a game labeled as “survival horror” I don’t expect it to be a classic survival horror and instead turn out to be a horror themed game of some random genre. So after playing the demo of My Friendly Neighborhood and seeing that it is shaping up to fit the classic survival horror genre pillars, I was pleasantly surprised. And while I wouldn’t name it among the truly good examples of the genre, it’s definitely a descent enough game to scratch that itch and it also has a bunch of cute ideas of its own.
Tag: FPS
Радий: My Friendly Neighborhood
Кожна нова “survival horror” викликає в мене підозру, бо майже ніхто насправді не робить класичний survival horror і замість цього такою назвою називають ігри будь-яких жанрів, в яких просто акцент на горор. Але погравши в демку My Friendly Neighborhood, яка підтвердила, що гра дійсно намагається відтворити основи класичного survival horror, я був приємно здивованим. І хоча я не можу назвати результат одним з дійсно класних прикладів жанру, це доволі прикольна гра, яка фанатам зайде.
Ugly duckling: F.E.A.R. 3
I’d call the third entry in the F.E.A.R. series an odd one out if not for the fact that the entire franchise has been quite odd. Nonetheless, F.E.A.R. 3 tends to be the least liked entry, at least discounting expansions and DLCs, and there are plenty of mostly good reasons for that. The most minor of which, possibly, is the pretty tasteless stylization of the title as F.3.A.R. When it came out, I was rather cold on it, but did find plenty of things to enjoy. Since then, more history of its development became known and replaying it in 2023 made me appreciate what was attempted here more. Even if the end result is not great.
Гидке каченя: F.E.A.R. 3
Я би хотів назвати третю частину F.E.A.R. не такою як інші, але кожна частина серії була різною. Тим не менш, саме F.E.A.R. 3 люблять менше за всі інші (якщо ігнорувати доповнення і DLC) і на це є оправдані причини. Достатньо лише згадати те, що назву гри гидотно стилізували як F.3.A.R. Коли гра тільки вийшла, я був далеко не в захваті, але навіть тоді мені сподобались деякі елементи проекту. З тих пір про розробку гри стало відомо більше і з новим контекстом проходити гру в 2023-ому було ще приємніше. Навіть хоча гра все ще викликає купу питань.
O tempora: Aliens versus Predator 2
O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.
When talking about No one Lives Forever 1 and 2, I mentioned that apart from those two, there was another Monolith Productions classic that cannot be purchased digitally – Aliens versus Predator 2. Released between NOLF 1 and 2, this game was my personal favorite of the three and I replayed it a lot. I haven’t done it in a long while, though, and after replaying the NOLF games I was a bit worried about being disappointed. But I wasn’t.
О часи: Aliens versus Predator 2
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Описуючи No one Lives Forever 1 та 2, я сказав що окрім тих двох ігор є ще одна класика Monolith Productions, яку в цифрі придбати неможливо – Aliens versus Predator 2. Цей проект вийшов між NOLF 1 і 2, та був моїм найулюбленішим з трьох, і в свій час я проходив гру багато разів. Та я не робив цього вже дужа давно і після повернення в NOLF почав хвилюватись, що гра може мене розчарувати. Але не варто було.
Happy about: HROT
Since I’m not trying to play every classic FPS of this new wave in the genre revival (especially since a lot of them are not good), I don’t pay attention to many of them as they pop up. HROT, though, had a curious style and a… “vibe”, I guess, that got me curious about the project back in 2021 when it was still in Early Access. Now that the full game is out and I had a chance to shotgun my way through it, I gave it a go and… It’s quite odd, but mostly in a good way.
Радий: HROT
Оскільки я не намагаюсь проходити всі класичні FPS сучасної хвилі (тим паче що більшість з них не дуже), я не часто звертаю увагу на нові проекти жанру. Та HROT мене зацікавив своїм стилем і атмосферою з моменту, коли несподівано з’явився в Early Access пару років тому. Повна версія гри тепер доступна, тому я взяв гру і пройшовся рушницею по її рівням. І… хм… проект дуже дивний. Але в більшій мірі прикольний.
O tempora: No One Lives Forever 1 and 2
O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.
Ah, Monolith Productions at their heyday… Not that their releases were consistently great or popular, but they’ve made some fantastic classics, most of which were powered by their own engine that was first developed for Microsoft to showcase the power of DirectX. Even though the usage of that engine began with the dreadful Blood 2 that no one should ever play, the first half of the 00s started an almost perfect set of games using that engine: The Operative: No One Lives Forever, Aliens Versus Predator 2, No One Lives Forever 2: A Spy in H.A.R.M.’s Way, Tron 2.0, F.E.A.R., Condemned: Criminal Origins were all instant classics and are still beloved and remembered by many. Three of these six titles, however, are not available anywhere digitally.
I used to love NOLF. They were among the very first games I played on my own PC back in the day and I’ve replayed them several times since. But the last revisit happened a very very long time ago – I don’t even remember when. So I decided that it was a good time to finally remember why people have such fond memories about these.
О часи: No One Lives Forever 1 та 2
О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.
Monolith Productions в свої золоті часи були неймовірними. Не кожна їх гра була чудовою чи популярною, але скільки неймовірних проектів вони випустили, більшість з яких ще й були зроблені на рушії, який вони самі зробили для Microsoft, щоб показати крутість DirectX. І хоча першою грою на ньому була бридотна Blood 2, в яку навіть не намагайтесь грати, перша половина 00-их складалась з дуже важливих проектів: The Operative: No One Lives Forever, Aliens Versus Predator 2, No One Lives Forever 2: A Spy in H.A.R.M.’s Way, Tron 2.0, F.E.A.R., Condemned: Criminal Origins. Всі ці ігри майже миттєво стали хітами і багато хто їх досі пам’ятає. Але три з цих шести ігор зараз придбати в цифрі неможливо.
Мені дуже подобалась серія NOLF. Ігри були одними з найперших, в які я грав на своєму першому “сучасному” ПК і я багато разів їх проходив. Але останній такий раз був дуже давно – я навіть не згадаю вже коли. Тому я нарешті вирішив, що настав час пройти їх знову і згадати, за що їх так любили.