story driven – Page 3

In love with: Ghost Trick: Phantom Detective

27/08/2023 27/08/2023

After finishing the work on the third and originally final entry in the Ace Attorney series, Shu Takumi, the creative lead behind those games, wanted to do something similar but fresh. Which ended up becoming Ghost Trick: Phantom Detective for Nintendo DS in 2010. Unlike the Ace Attorney games, this title was more of a puzzle focused adventure game, where you are a spirit, who can perform the titular “ghost tricks” when possessing different items on the screen to solve problems. And instead of unearthing or solving crime you were often focusing on preventing it by having an ability to possess a recently deceased person and go 4 minutes before their death to attempt and prevent it from happening in the first place.

The game was very well received critically, but had poor sales, according to Capcom themselves, and soon after Shu Takumi returned to work on more Ace Attorney games. Luckily, the game wasn’t forgotten and we now have a new version of it adapted for modern platforms, running on RE Engine (as it’s now the main engine Capcom builds their projects on) and with a couple of neat improvements. And it’s great.

Зачарований: Ghost Trick: Phantom Detective

27/08/2023 27/08/2023

Після закінчення розробки третьої і на той час останньої частини Ace Attorney, Шу Такумі (головний дизайнер цих ігор) хотів зробити щось нове, але в схожому стилі. Це бажання перетворилось на Ghost Trick: Phantom Detective для Nintendo DS в 2010-ому. На відміну від ігор Ace Attorney, ця гра була більше про загадки та пригоди, де в ролі привида ви могли виконувати ті самі “трюки привида” над деякими з предметів, в які ви могли вселитись для вирішення проблем. І замість того, щоб розслідувати злочини, ви зазвичай намагались їм запобігти завдяки можливості вселитись в живе створіння, яке щойно вмерло, і повернути час назад на 4 хвилини, щоб змінити події і врятувати чиєсь життя.

Гра отримала багато позитивних відгуків, але продавалась погано, за словами самих Capcom, тому після цього Шу Такумі знову повернувся до серії Ace Attorney. На щастя, про гру не забули і тепер у нас є нова версія гри, адаптована під сучасні платформи, працююча на рушії RE Engine (який став стандартним для ігор від Capcom) і з деякими покращеннями. І нова версія просто чудова.

In love with: Persona 5 Royal

22/07/2023 22/07/2023

The original Persona from 1996 was the first Megami Tensei game to receive a release outside of Japan and be localized in English, bringing new fans to the franchise. Persona 3 from 2006 was the first time the franchise achieved huge international success as a unique jRPG (however broad this genre name is). Persona 5 from 2016 was the first time the franchise reached a success that went beyond the genre boundaries.

Of course, the process wasn’t that rapid and sudden and this “every 10 years” view is incorrect – each new game built momentum, gradually growing in popularity. And it’s not even that every odd release of Persona games is meant to be an important milestone, because then we will have to discuss many re-releases, spin-offs or even the fact that there are 2 games called Persona 2, one of which is a sequel to another. What is important, however, is that Persona 5, in its Royal release now finally available on most platforms, is the first time I wouldn’t have any trouble recommending a Persona game to absolutely anyone. With no asterisks, links to wikis and complex explanations. Persona 5 Royal is just that easy to get into. And also really hard to stop playing.

Зачарований: Persona 5 Royal

22/07/2023 22/07/2023

Persona 1996-ого стала першою грою серії Megami Tensei з англомовною локалізацією, яка познайомила з серією людей за межами Японії. Persona 3 2006-го стала першим міжнародним успіхом для серії серед фанатів jRPG (щоб ви під цим жанром не мали на увазі). Persona 5 2016-го стала першою грою серії, яка отримала величезну популярність за межами своєї жанрової ніші.

Насправді, звичайно, процес був не таким несподіваним і моя презентація цих фактів через “кожні 10 років” не дає повної картини, бо кожен реліз в серії поступово давав їй більше популярності. І навіть якщо спробувати цей приклад перекласти як те, що кожна гра серії через одну стає чимось важливим, це теж буде неправдою. Бо ми тоді будемо упускати всі перевидання, побочні ігри і особливо той факт, що існує дві гри під назвою Persona 2, і обидві з них канонічні. Що важливо з цього вступу винести, так це те, що Persona 5, в оновленому виданні Royal, яке нарешті доступне для всіх сучасних платформ, – перша гра серії, яку дуже легко рекомендувати будь-кому. Без додаткових пояснень і уточнень. Бо в Persona 5 Royal дуже легко почати грати, і складно зупинитись.

Read more“Зачарований: Persona 5 Royal”

O tempora: Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords

16/07/2023 16/07/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

There are several well known sad “oh what if they had more time” stories in video game development, where it’s well known that the game was launched in a state that was viewed by its own developers as incomplete. Not necessarily even buggy or full of issues, but not containing everything that has been already prepared and shipped, but locked and normally inaccessible. And to me, Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords is the saddest example of them all. The first title of Obsidian Entertainment, a gathering of incredibly talented and experienced people from Black Isle Studios backed by new no less talented team members, it remains my personal favorite Star Wars story of them all. No really – there’s not a single other piece of SW-related media that is as good as this. Yet, even with a fantastic The Sith Lords Restored Content Modification (TSLRCM for short) that restores a lot of cut content in its current 1.8.6 version, the game occasionally feels incomplete and playing the game can be a frustrating experience.

О часи: Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords

16/07/2023 29/11/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Існує декілька відомих історій в ігровій індустрії, де гра виходила в стані, який самі розробники вважали незакінченим і гравцям залишається лише вигадувати те, якою могла б бути гра, якби їй дали більше часу. Результати таких історій не завжди з багами і проблемами, але в них завжди чогось не вистачає, навіть коли частина цього “щось” існує в ігрових файлах. Найсумнішим прикладом такої ситуації, як на мене, була Star Wars Knights of the Old Republic II: The Sith Lords – перша гра від Obsidian Entertainment, колективу талановитих розробників, як з досвідом після роботи в Black Isle Studios, так і новачків. Бо ця гра – досі моя улюблена історія у всесвіті Зоряних Війн, але навіть з неймовірним модом The Sith Lords Restored Content Modification (або коротко TSLRCM), який в нинішній версії 1.8.6 відновлює багато вирізаного контенту, ця історія відчувається незакінченою і інколи дуже дратуючою.

O tempora: Star Wars: Knights of the Old Republic

12/07/2023 12/07/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

I think, none of the other BioWare games had the impact on gaming as Star Wars: Knights of the Old Republic had. Originally released in 2003 on Xbox, it was the culmination of everything the company did up until that point, but streamlined (in the best possible way) for consoles and due to that (and the Star Wars setting) it managed to cover an audience so huge no “western” RPG covered before. It kickstarted the rise in popularity of morality systems, romance options, “home bases” with companions to choose from… All of it existed in games before, but KotOR became a template for lots of games to follow. All while also being, arguably, the least controversial and most beloved Star Wars product from the whole prequel period of the franchise.

I played this game a lot back in the day, but after the sequel (which I loved so much more), I revisited it less and less and the last time I’ve played it was more than 15 years ago. Now that the game is turning 20, I’ve decided to finally revisit it and see how it fares.

О часи: Star Wars: Knights of the Old Republic

12/07/2023 12/07/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

З усіх проектів BioWare, жодна з ігор не мала настільки великого впливу на індустрію як Star Wars: Knights of the Old Republic. Вона вийшла в 2003-ому на Xbox і була кульмінацією всього досвіду, який компанія набрала за час свого існування. Але цей досвід тепер був навмисно “спрощений” (в найкращому сенсі) для консольної аудиторії, завдяки чому (і бренду Зоряних Війн, звичайно) гра була, мабуть, найпопулярнішою “західною” RPG. Саме з неї стало популярним робити системи моралі, заводити романи з персонажами, мати свою “базу” для гравців, де можна вибирати напарників в подорож. Всі ці елементи вже зустрічались в іграх, але саме KotOR стала шаблоном, якому стали наслідувати. Ну і плюс, Зоряні Війни тоді багато хто переставав любити, а ця гра всім все одно подобалась.

Я багато проходив цю гру, але після виходу сіквелу (який мені подобається набагато більше), то майже жодного разу не грав знову. Тому останні раз я проходив проект років 15 назад. Цього року грі буде 20 і я вирішив, що саме час знову її пройти.

O tempora: Persona 3 Portable

16/06/2023 16/06/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Persona 3 FES was my first experience with the Persona sub-series of Megami Tensei franchise. I’ve started playing it about 14 years ago or so, after Persona 4 was already out and Persona 3 Portable was about to get released on PSP. And although I was enjoying its inventive mix of a life sim and tactical RPG, enhanced by a fantastic soundtrack and really stylish visuals, I got stuck on one part of the game and due to how slow (even by the standards of that time) loading was on PS2, I gave up. Later on the same thing happened with Persona 4 and it stayed that way until 2020 when an enhanced version of the latter, called Persona 4 Golden, did get remastered for PC. Despite being far longer than I’d like (especially since I tend to play jRPGs for stories rather then mechanics), playing the game was very enjoyable and I was hoping the other parts of the franchise would get ported as well. Fast forward 3 more years and we have both Persona 5 Royal (which I have just started playing) and Persona 3 Portable available on PC, so I could finally finish that playthrough I’ve started. Kinda… Because Portable version is quite a bit different with mixed results.

О часи: Persona 3 Portable

16/06/2023 29/11/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Саме з Persona 3 FES я познайомився з серією Persona (що є частиною серії Megami Tensei). Я почав проходити гру років 14 назад, коли Persona 4 вже існувала і за декілька місяців до виходу Persona 3 Portable на PSP. І хоча мені подобалось проходити цю унікальну суміш симулятора життя та тактичної RPG, у якої ще був неймовірний стиль і чудовий саундтрек, на одному з сюжетних моментів я сильно застряг. І оскільки гра дуже повільно (навіть для тих часів) завантажувалась через обмеження PS2, я просто її закинув. Трохи пізніше теж саме трапилось і з Persona 4, до якої я нарешті повернувся лише в 2020, коли покращена версія гри під назвою Persona 4 Golden вийшла на ПК. І хоча гра була набагато довше, ніж я зазвичай люблю в іграх (тим паче, що в jRPG я граю заради історій, а не механік), мені дуже сподобалось проходити гру і я сподівався, що інші частини серії на ПК теж вийдуть. Ось пройшло ще 3 роки і на ПК доступні Persona 5 Royal (яку я ще тільки почав грати) та Persona 3 Portable, тому я нарешті можу пройти гру. Ну… майже туж саму гру, бо версія Portable, насправді, багато в чому відрізняється від оригіналу.

Read more“О часи: Persona 3 Portable”