survival horror – Page 2

O tempora: Silent Hill 2 (with Enhanced Edition mod)

15/05/2023 01/07/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

Continuing on with the classic Silent Hill titles, it’s time to talk about the highly revered sequel. Silent Hill 2 was quite a shocker when it was originally released, it took many people by surprise. And it is also the game that established the idea that Silent Hill games are first and foremost story-driven games simply because of how strong the story was and how many other games and also later “western-made” titles in the franchise attempted to copy it. For how much respect and admiration I have for this game… I also don’t particularly love playing it. It was the case when I first experienced it on PC in 2003 and even today, in its arguably best form with the Enhanced Edition mod I will also talk about, I still didn’t really love the act of playing this game. But is it still worth experiencing? Absolutely.

О часи: Silent Hill 2 (з модом Enhanced Edition)

15/05/2023 01/07/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Продовжуючи розмовляти про класичні Silent Hill, тепер черга сіквелу, який всі люблять. На момент виходу Silent Hill 2 був несподіванкою з дуже багатьох причин. І саме з цієї гри всі почали думати про серію Silent Hill, як про ігри, які в першу чергу про сюжет, бо саме оповідання тут було настільки неймовірним, що багато проектів досі намагаються повторити цей успіх, включаючи більшість “західних” частин серії після четвертої. Але хоча я дуже поважаю цю гру і вважаю її важливою, я не дуже полюбляю в неї грати. З мого першого проходження гри на ПК в 2003 і до сьогодні, коли я пройшов її знову в, мабуть, найкращому варіанті (на ПК з модом Enhanced Edition, про що я також напишу) сам процес проходження мене не дуже захоплює. Але пограти в цю гру все одно варто.

O tempora: Silent Hill

10/05/2023 10/05/2023

O tempora is a series of retrospective posts where I play games from ages before to see if they stood the test of time.

There are several games and franchises that I’ve replayed and continue replaying regularly for decades now. And because of that, I didn’t even consider them for my retrospective reviews, just because of how intimately I know them and how “obvious” it is that they did stand the test of time. But perhaps it’s time to change that. To attempt to take a fresh look at these titles and play them as if this is my first experience with them, re-assessing what I think about them. I’ll start with Silent Hill.

Back in the late 90s Capcom blew everyone’s mind with what they named “survival horror” and after a few years of delay, many “clones” have followed. Konami wanted a piece of that action too, which led to the creation of a title that managed to both feel like a continuation of ideas from Resident Evil, while also being quite innovative in many other ways. And, according to the pirate copy cover, it was “more awesome than Resident Evil 2”. That cover was quite correct.

О часи: Silent Hill

10/05/2023 29/11/2023

О часи — серія записів присвяченим іграм з минулого, в яких я намагаюся вирішити чи пройшли вони перевірку часом.

Є декілька ігор та ігрових серій в які я регулярно граю десятки років. Через що я навіть не задумуюсь про те, що ніколи не писав про них ретроспективних оглядів. Все ж таки ці ігри точно пройшли перевірку часом, плюс я знаю їх настільки добре, що дивитись на них свіжим оком майже неможливо. Та все ж, думаю варто почати пробувати. І для першого такого експерименту, де я намагаюсь дивитись на гру так, ніби я граю в неї в перший раз, я вибрав Silent Hill.

В уже далеких 90-их Capcom почали випускати ігри в жанрі, який вони назвали “survival horror” і через їх успішність багато інших компаній почали робити свої копії. Приєднались до цих спроб і Konami, що призвело до появи гри, яка з одного боку повністю наслідувала ідеї Resident Evil, але з іншого стала новаторським проектом. І якщо вірити обкладинці піратської копії гри з Дарниці, гра була “крутіша за Resident Evil 2”. Обкладинка не брехала.

In love with: Dead Space (2023)

05/02/2023 05/02/2023

I’ve revisited the original set of 4 Dead Space games (and related media), starting with the still wonderful original, less than 3 years ago. The original remains one of the most interesting survival action (and almost survival horror) titles in history, while Extraction and Dead Space 2 were really awesome and memorable in their own right. And there’s also Dead Space 3. And after EA so unceremoniously ran the franchise into the ground and then closed Visceral Games, and no I’m not forgetting that, you’d think they would give up on the franchise. Yet, in a completely unexpected turn of events, instead we now get Dead Space, the remake of the original that is basically attempting to be Resident Evil 2002 (know as REmake) for this franchise. A remake that is both extremely faithful, but also expanding on the title and introducing elements meant to surprise returning players. And it is really great… if lacking in finesse.

Зачарований: Dead Space (2023)

05/02/2023 29/11/2023

Я знову пройшов 4 оригінальні гри Dead Space (і поговорив про інші медіа релізи), починаючи з все ще чудової першої частини, менше за 3 роки тому. Перша частина досі залишається одним з найцікавіших прикладів survival action (гра майже survival horror), Extraction та Dead Space 2 круті по своєму і теж варті уваги. А Dead Space 3 існує. Після того, як EA знищили серію і після того закрили студію Visceral Games (і ні, я цього не забуду), можна було очікувати, що нових ігор серії вже не буде. Але абсолютно неочікувано ми тепер отримуємо Dead Space – рімейк оригінальної гри, який технічно намагається повторити приклад Resident Evil 2002 (який називають REmake). Рімейк, який одночасно детально відтворює оригінал, але при цьому розширює його і додає елементи, які здивують. Результат чудовий… але не завжди продуманий.

Happy about: Super Lone Survivor

22/11/2022 22/11/2022

Ten years ago Lone Survivor got released to the market that was entirely devoid of titles attempting classic survival horror and for this alone received a lot of attention. That wasn’t the only positive feature about the game, of course, but for a lot of people it was somewhat of a symbol of how big budget companies were simply unwilling to make games like this and it was for the independent developers to finally revive the genre. Personally? I didn’t get into the game much for various reasons that I will outline below, but it was a title I remembered and at least respected.

Nowadays, classic survival horror is finally being revived with many titles attempting fresh takes on the genre, some of them even being good. And after many years of being hinted at, and a few years of development, Lone Survivor returns in its updated format as Super Lone Survivor. Is it interesting today?

Радий: Super Lone Survivor

22/11/2022 22/11/2022

Десять років тому Lone Survivor вийшла в період повної відсутності нового класичного survival horror і вже лише з цієї причини на неї звернули увагу. У гри були і інші позитивні елементи, звичайно, але в деякому сенсі вона стала символом того, що інді розробники будуть робити те, що величезні компанії з купою грошей робити не хочуть. Мене гра не зацікавила з декількох причин, які я опишу нижче, але я теж не пройшов повз неї і мені було цікаво колись дати їй ще один шанс.

Сьогодні жанр класичного survival horror активно розвивається знову і багато проектів експериментують з жанром. Деякі при цьому навіть непогано виходять. І ось, після багатьох років натяків і декількох років розробки, Lone Survivor повернувся у оновленій версії Super Lone Survivor. Але чи варта ця гра вашого часу сьогодні?

Read more“Радий: Super Lone Survivor”

Happy about: Broken Pieces

04/11/2022 04/11/2022

As more and more classic survival horror adjacent action adventure games arrive lately, I keep being occasionally pleasantly surprised by the inventiveness of some of the projects. Even if the title ultimately disappoints, the creativity behind it can show new ways this genre can be done, as if it’s finally trying to break the mould it has been stuck in for decades. Broken Pieces is not a disappointment, however, even if it is a bit of a mess.

Read more“Happy about: Broken Pieces”

Радий: Broken Pieces

04/11/2022 29/11/2023

Виходить все більше ігор або в жанрі класичного survival horror, або чогось схожого, і інколи серед них зустрічаються дуже свіжі ідеї. Причому, навіть коли гра виявляється все ж таки розчаруванням, свіжість її ідей залишає після себе приємні спогади. Бо занадто довго ігри намагались просто копіювати існуючі проекти, без нормального розуміння за що люди їх полюбляли. Broken Pieces не розчаровує, хоч проблем у гри вистачає.

Read more“Радий: Broken Pieces”